Складність сучасних глобальних викликів, таких як досягнення Цілей розвитку тисячоліття, сформульованих у Декларації тисячоліття, поглиблення демократичного урядування, запобігання гарячим конфліктам чи боротьба з тероризмом, є виразним нагадуванням про нашу дедалі більшу взаємозалежність. Як ніколи, реакція на ці реалії вимагає рішень, які стосуються не лише симптомів, а й основних причин. Усунення першопричин вимагає залучення місцевих, національних та міжнародних інституцій, відповідальних за узгодження різниці інтересів, прагнень чи світоглядів, та роботу над якістю взаємодії між людьми, що лежить в основі їхнього функціонування.

Основним аспектом цієї роботи є підтримка, сприяння та залучення суб’єктів, що беруть участь у процесі діалогу із багатьма зацікавленими сторонами. Як показує наш досвід, за умови використання діалогу у правильному контексті та за допомогою відповідних методів, він дозволяє розкрити нові реалії та знайти інноваційні рішення.

Для наших організацій діалог є не лише інструментом досягнення наших цілей; він лежить в основі цінностей, які підтримують нашу роботу, таких як повага до прав людини, рівність, різноманітність та мирне вирішення конфліктів. Діалог також є засобом взаємодії з партнерами та зацікавленими сторонами.

Тому ми з великим задоволенням представляємо цей Посібник як внесок у теорію та практику діалогу. Ця спільна публікація підкреслює наше прагнення сприяти демократичному діалогу та визнання цінності обміну знаннями та досвідом між регіонами, практиками та інституціями.

Основна мета цього Посібника — конкретно продемонструвати, як працює діалог і як він може впливати на досягнення миру, розвиток та демократичне управління.

Для досягнення цієї мети у Посібнику представлено варіанти та методи успішного діалогового процесу та аналіз отриманих уроків, щоб зменшити розрив між теорією та практикою. Він надає практикам рекомендації та можливості, засновані на дуже різноманітному досвіді. Посібник також демонструє, що діалог не є панацеєю і що його успіх залежить від ретельної підготовки.

Цей перший спільний внесок наших чотирьох організацій також можна сприймати як дорожню карту для майбутньої роботи, оскільки ще багато чого потрібно зробити для вдосконалення практики та розвитку галузі знань. Ми сподіваємося, що Посібник стане можливістю для багатьох інституцій та практиків подумати про власну діяльність та продовжувати її вдосконалювати.

Ми розглядаємо цю публікацію як перший крок до розширення співпраці як у головному офісі, так і на місцях. Ми вдячні авторам та редакційній комісії за їхню самовідданість і висловлюємо свою подяку за внесок такої кількості практиків та інституцій, без яких цей Посібник не став би реальністю.

Кемаль Дервіш, адміністратор ПРООН
Роберт Грінхіл, президент CIDA
Відар Гельгесен, генеральний секретар IDEA International
Хосе Мігель Інсульса, генеральний секретар OAS